румунський

РУМУ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до руму́ни і Румунія.

На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський);

Він проговорив кілька слів .. румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Яновський);

Щоразу в темряві зустрічалися румунські солдати з оберемками кукурудзи для своїх окопів (О. Гончар);

// Належний румунам.

Без нафти без румунської ой як же ти [фашистська Німеччино] обмерзлась! (П. Тичина);

// Вигот. у Румунії.

Гошка красувався у широких, як спідниця, галіфе і румунському мундирі (Григорій Тютюнник);

// Який складається з румунів.

Назустріч [радянським піхотинцям] ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми, вилискуючи новою збруєю (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me