Великий тлумачний словник сучасної мови

румуни

руму́ни

-ів, мн. (одн. румун, -а, ч.; румунка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. румуни — РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу. Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами .. веселі й гомінкі румуни (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. румуни — РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Соціалістичної Республіки Румунії; представники цього народу. Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами..  Словник української мови в 11 томах