румуни

РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Соціалістичної Республіки Румунії; представники цього народу.

Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами.. веселі й гомінкі румуни (Коцюб., І, 1955, 382);

Хто він є — цей бурлака з моря.. Румун чи англієць? (Ю. Янов., II, 1958, 54);

Окрім нас, сиділо ще дві пані в купе,.. це були румунки й говорили між собою лиш по-румунськи (Коб., III, 1956, 134).

Значення в інших словниках

1. румуни — -ів, мн. (одн. румун, -а, ч.; румунка, -и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. румуни — РУМУ́НИ, ів, мн. (одн. руму́н, а, ч.; руму́нка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Румунії; представники цього народу. Прохожі стрічались рідко, зате під ворітьми, на лавках, сиділи рядами .. веселі й гомінкі румуни (М.  Словник української мови у 20 томах