румунський

РУМУ́НСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до руму́ни і Румунія.

На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський);

Він проговорив кілька слів .. румунською мовою й знов загубив пам'ять (Ю. Яновський);

Щоразу в темряві зустрічалися румунські солдати з оберемками кукурудзи для своїх окопів (О. Гончар);

// Належний румунам.

Без нафти без румунської ой як же ти [фашистська Німеччино] обмерзлась! (П. Тичина);

// Вигот. у Румунії.

Гошка красувався у широких, як спідниця, галіфе і румунському мундирі (Григорій Тютюнник);

// Який складається з румунів.

Назустріч [радянським піхотинцям] ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми, вилискуючи новою збруєю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. румунський — руму́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. румунський — -а, -е. Прикм. до румуни іРумунія. || Належний румунам. || Вигот. у Румунії. || Який складається з румунів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. румунський — Руму́нський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. румунський — РУМУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до руму́ни і Румунія. На румунському боці, ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137); Він проговорив кілька слів.. румунською мовою й знов загубив пам’ять (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах