ріжечок —
ріже́чок іменник чоловічого роду у тварин
Орфографічний словник української мови
ріжечок —
-чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до ріжок 1-9). 2》 Певний вид вишивки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ріжечок —
РІЖЕ́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до ріжо́к 1–9. Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав'язаний вузликом у ріжечку хустки, – зостався ще на одну весну в степах (О. Гончар). 2. Певний вид вишивки.
Словник української мови у 20 томах
ріжечок —
РІЖЕ́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до ріжо́к 1-9. Сестра восени пішла додому на Полтавщину, а він, передавши нею поклони матері та злиденний свій заробіток, зав’язаний вузликом у ріжечку хустки, — зостався ще на одну весну в степах (Гончар, II, 1959, 28). 2. Певний вид вишивки.
Словник української мови в 11 томах
ріжечок —
Ріжечок, -чка м. 1) ум. отъ ріг. 2) Родъ вышивки. Лебед. у. (Залюбовск,).
Словник української мови Грінченка