різалка

Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок

Значення в інших словниках

1. різалка — рі́залка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
4. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61).  Словник української мови в 11 томах