Словник української мови у 20 томах

різалка

РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм.

Інструмент для різання чого-небудь.

Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. різалка — рі́залка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різалка — Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61).  Словник української мови в 11 томах