різалка
РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм.
Інструмент для різання чого-небудь.
Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різалка — рі́залка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різалка — Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61). Словник української мови в 11 томах