різалка
Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- різалка — рі́залка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
- різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61). Словник української мови в 11 томах