різалка

рі́залка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  3. різалка — Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61). Словник української мови в 11 томах