1. Словник української мови в 11 томах

різалка

РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь.

Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (Минко, Повна чаша, 1950, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різалка — рі́залка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. різалка — -и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. різалка — РІ́ЗАЛКА, и, ж., розм. Інструмент для різання чого-небудь. Механізована, теж від електромотора, різалка січе яблука для сушіння (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  4. різалка — Рі́за́лка, -лки, -лці; -за́лки, -за́лок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)