різальний
РІ́ЗАЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для різання чого-небудь.
Процес різання на верстаті здійснюється при відносному переміщенні різального інструмента вздовж поверхні оброблюваної деталі (з наук.-попул. літ.);
Під час роботи комбайна задню фару трактора встановлюють так, щоб комбайнер добре бачив різальний апарат та подавальні ланцюги комбайна (з наук. літ.);
// Який полягає в різанні чого-небудь.
При малих розмірах виробництва застосовують примітивний (ручний) різальний спосіб добування торфу (з наук. літ.);
// Який виявляється в здатності різати що-небудь.
Щоб працювати високопродуктивно, правильно використовувати різальні властивості інструментів, – необхідно знати властивості інструментальних матеріалів (з наук. літ.).
2. Який використовують для нарізування різьби (у 3 знач.) на чому-небудь.
Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними парами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)