різальний
РІ́ЗАЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. для різання чого-небудь.
Процес різання на верстаті здійснюється при відносному переміщенні різального інструмента вздовж поверхні оброблюваної деталі (Верстати-гіганти, 1958, 6);
Під час роботи комбайна задню фару трактора встановлюють так, щоб комбайнер добре бачив різальний апарат та подавальні ланцюги комбайна (Хлібороб Укр., 8, 1963, 15);
// Який полягає у різанні чого-небудь.
При малих розмірах виробництва застосовують примітивний (ручний) різальний спосіб добування торфу (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 29);
// Який виявляється у здатності різати що-небудь.
Щоб працювати високопродуктивно, правильно використовувати різальні властивості інструментів, — необхідно знати властивості інструментальних матеріалів (Різальні інстр.., 1959, 3).
2. Який використовують для нарізування різьби (у 3 знач.) на чому-небудь.
Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними парами (Слюс. справа, 1957, 217).
Словник української мови (СУМ-11)