різальник

РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь.

Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці.. Та й різальники подбали, про хороший інструмент (Роб. газ., 16.III 1966, 8);

Майже на вірну смерть ішли найвідважніші.. різальники дроту, гранатометники, які мусили прокласти дорогу іншим (Гончар, II, 1959, 444).

Значення в інших словниках

1. різальник — рі́зальник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. різальник — -а, ч. Той, хто ріже що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. різальник — РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці .. Та й різальники подбали про хороший інструмент (з газ.); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші ..  Словник української мови у 20 томах