Орфографічний словник української мови

різальник

рі́зальник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. різальник — -а, ч. Той, хто ріже що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. різальник — РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці .. Та й різальники подбали про хороший інструмент (з газ.); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші ..  Словник української мови у 20 томах
  3. різальник — РІ́ЗАЛЬНИК, а, ч. Той, хто ріже що-небудь. Готові труби перевіряє контролер, робить позначки, де і наскільки обрізати кінці.. Та й різальники подбали, про хороший інструмент (Роб. газ., 16.III 1966, 8); Майже на вірну смерть ішли найвідважніші..  Словник української мови в 11 томах