самодіяльність —
самодія́льність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
самодіяльність —
-ності, ж. 1》 Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність. 2》 Художня (музична, театральна, хореографічна, поетична та ін.) творчість осіб, які не є професіоналами. 3》 розм. Самовільні дії, недоречний вияв активності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самодіяльність —
САМОДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність. В стародавніх утопічних легендах про рай поруч з ідеєю про Божу ласку чи неласку, що дає й одбирає людям рай...
Словник української мови у 20 томах
самодіяльність —
САМОДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність. В стародавніх утопічних легендах про рай поруч з ідеєю про божу ласку чи неласку, що дає й одбирає людям рай...
Словник української мови в 11 томах