Значення в інших словниках
-
самодіяльний —
самодія́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
самодіяльний —
-а, -е. 1》 Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). || Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою. || Який здійснюється за почином мас. 2》 Стос. до самодіяльності (у 2 знач.). 3》 спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самодіяльний —
САМОДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який ґрунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). Самодіяльна громадська організація; // Який діє за власним бажанням, за особистою ініціативою.
Словник української мови у 20 томах
-
самодіяльний —
САМОДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який грунтується на активних самостійних діях (перев. про організацію, орган і т. ін.). Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді — самодіяльна громадська організація молоді, активний помічник і резерв партії (Статут КПРС...
Словник української мови в 11 томах