самодіяльність
САМОДІЯ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.
1. Особистий почин, творча ініціатива в якій-небудь справі, активна самостійна діяльність.
В стародавніх утопічних легендах про рай поруч з ідеєю про Божу ласку чи неласку, що дає й одбирає людям рай, прокидалася ідея про людську самодіяльність, про те, що людина може той рай заслужити (Леся Українка).
2. Художня (музична, театральна, хореографічна, поетична та ін.) творчість осіб, які не є професіоналами.
Кожної суботи в училищному клубі показували новий кінофільм або влаштовували концерти, вечори художньої самодіяльності (І. Багмут);
Народні мистецькі таланти, які з тих чи інших причин не професіоналізуються, мають собі широке поле для свого розвитку й цвітіння в тім прекраснім русі, який зветься самодіяльністю (М. Рильський);
Самодіяльність – чудовий засіб прилучення народних мас до культурних цінностей, гармонійного розвитку людини (з публіц. літ.).
(1) Худо́жня самодія́льність – одна з форм народної творчості, яка включає переважно виконання творів мистецтва аматорськими колективами.
Висвітлення розвитку масової художньої самодіяльності в галузі новотворчості словесного, пісенного і музичного радянського фольклору, набутий у цій ділянці досвід мають виключно важливе значення (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)