самонавчання —
самонавча́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
самонавчання —
-я, с. 1》 Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. 2》 Дія за знач. самонавчатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
самонавчання —
САМОНАВЧА́ННЯ, я, с. 1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя. 2. Дія за знач. самонавча́тися. Будуть створені машини, здатні до “саморемонту”, “самонавчання”, “самовідтворення”, машини з величезною “пам'яттю”, з різними “органами чуттів” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
самонавчання —
Зміна поведінки особи в результаті її попереднього досвіду; у вужчому значенні намір і свідоме засвоювання знань, вмінь, набування досвіду у виконанні роботи.
Універсальний словник-енциклопедія
самонавчання —
САМОНАВЧА́ННЯ, я, с. 1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя. 2. Дія за знач. самонавча́тися. Будуть створені машини, здатні до «саморемонту», «самонавчання», «самовідтворення», машини з величезною «пам’яттю», з різними «органами чуттів» (Наука.., 9, 1961, 23).
Словник української мови в 11 томах