самонавчання

САМОНАВЧА́ННЯ, я, с.

1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя.

2. Дія за знач. самонавча́тися.

Будуть створені машини, здатні до «саморемонту», «самонавчання», «самовідтворення», машини з величезною «пам’яттю», з різними «органами чуттів» (Наука.., 9, 1961, 23).

Значення в інших словниках

1. самонавчання — самонавча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самонавчання — -я, с. 1》 Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги вчителя. 2》 Дія за знач. самонавчатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самонавчання — САМОНАВЧА́ННЯ, я, с. 1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя. 2. Дія за знач. самонавча́тися. Будуть створені машини, здатні до “саморемонту”, “самонавчання”, “самовідтворення”, машини з величезною “пам'яттю”, з різними “органами чуттів” (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. самонавчання — Зміна поведінки особи в результаті її попереднього досвіду; у вужчому значенні намір і свідоме засвоювання знань, вмінь, набування досвіду у виконанні роботи.  Універсальний словник-енциклопедія
5. самонавчання — Самонавча́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)