самонавчання
САМОНАВЧА́ННЯ, я, с.
1. Самостійне навчання поза навчальним закладом, перев. без допомоги учителя.
2. Дія за знач. самонавча́тися.
Будуть створені машини, здатні до “саморемонту”, “самонавчання”, “самовідтворення”, машини з величезною “пам'яттю”, з різними “органами чуттів” (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)