Значення в інших словниках
-
самостійно —
самості́йно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
самостійно —
пр., сам <�сама, само, самі> собою, незалежно і пох. від САМОСТІЙНИЙ; (діяти) своїм розумом, на свій розсуд <о. руку>; (без помочі) САМОТУЖКИ.
Словник синонімів Караванського
-
самостійно —
заст. самостайно. Присл. до самостійннй, самостайний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самостійно —
САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО. Присл. до самості́йний, самоста́йний. З дванадцяти років Петро звик улаштовувати своє життя самостійно, далеко від сім'ї (Ф.
Словник української мови у 20 томах
-
самостійно —
САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО. Присл. до самості́йний, самоста́йний. Поза межами статті 14 Конституції СРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка здійснює державну владу самостійно, зберігаючи повністю свої суверенні права (Конст.
Словник української мови в 11 томах