Словник синонімів Караванського

самостійно

пр., сам <�сама, само, самі> собою, незалежно і пох. від САМОСТІЙНИЙ; (діяти) своїм розумом, на свій розсуд <о. руку>; (без помочі) САМОТУЖКИ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. самостійно — самості́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. самостійно — заст. самостайно. Присл. до самостійннй, самостайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. самостійно — САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО. Присл. до самості́йний, самоста́йний. З дванадцяти років Петро звик улаштовувати своє життя самостійно, далеко від сім'ї (Ф.  Словник української мови у 20 томах
  4. самостійно — Самості́йно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. самостійно — САМОСТІ́ЙНО, заст. САМОСТА́ЙНО. Присл. до самості́йний, самоста́йний. Поза межами статті 14 Конституції СРСР Українська Радянська Соціалістична Республіка здійснює державну владу самостійно, зберігаючи повністю свої суверенні права (Конст.  Словник української мови в 11 томах