санітар —
саніта́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
санітар —
-а, ч. 1》 Особа молодшого медичного персоналу (без спеціальної медичної підготовки), що працює в лікарні, госпіталі і доглядає хворих та поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. 2》 Рядовий медичної служби в армії, який подає першу допомогу пораненим і виносить їх з поля бою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
санітар —
САНІТА́Р, а, ч. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (М. Трублаїні); – Дозвольте?...
Словник української мови у 20 томах
санітар —
(-а) ч.; мол.; жарт. 1. Боєць загону спеціяльного призначення. ПСУМС, 62. 2. Охоронець. ПСУМС, 62.
Словник жарґонної лексики української мови
санітар —
САНІТА́Р, а, ч. Особа молодшого медичного персоналу в лікарні, госпіталі, яка доглядає хворих і поранених, стежить за чистотою приміщення тощо. Через широко відчинені двері санітар викотив на веранду крісло з хворим (Трубл., Глиб.
Словник української мови в 11 томах