сапер —
сапе́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
сапер —
-а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сапер —
Вояк технічний
Словник чужослів Павло Штепа
сапер —
САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943...
Словник української мови у 20 томах
сапер —
сапе́р (франц. sapeur, від saper – вести підкоп) військовослужбовець інженерних військ, який виконує фортифікаційні, шляхово-мостові, маскувальні та інші роботи.
Словник іншомовних слів Мельничука
сапер —
САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943...
Словник української мови в 11 томах