сапер
САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо.
Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943 р. Туманного ранку ми переправилися через сивий Дніпро по наведеному саперами мосту на понтонах (Панч, В дорозі, 1959, 304);
— Сапери в Калачі Над Доном вирили траншеї (Нагн., Слово.., 1954, 282);
Наші сапери робили проходи в мінному полі (Ю. Янов., II, 1954, 13).
Словник української мови (СУМ-11)