сапер

сапе́р

(франц. sapeur, від saper – вести підкоп)

військовослужбовець інженерних військ, який виконує фортифікаційні, шляхово-мостові, маскувальні та інші роботи.

Значення в інших словниках

1. сапер — сапе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сапер — -а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сапер — Вояк технічний  Словник чужослів Павло Штепа
4. сапер — САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943...  Словник української мови у 20 томах
5. сапер — Сапе́р, -ра; -пе́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. сапер — САПЕ́Р, а, ч. Військовослужбовець інженерних, військово-будівельних частин і підрозділів, які будують і ремонтують шляхи, мости, фортифікаційні споруди тощо. Радянська Армія визволила Київ 6 листопада 1943...  Словник української мови в 11 томах