Значення в інших словниках
-
світло —
1. (енергія, що робить видимим навколо себе) освітлення, сяйво, заст. яса. 2. (про наявність світла) видно, видко, ясно.
Словник синонімів Полюги
-
світло —
сві́тло 1 іменник середнього роду промениста енергія сві́тло 2 прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
світло —
(в хаті) освітлення, (єдине) вогник; (на перехресті) Д. світлофор; ФР. освіта; зст. світ; світельце; п! СЯЙВО; ЯК ПР. ясно, не темно, видно.
Словник синонімів Караванського
-
світло —
див. ранок
Словник синонімів Вусика
-
світло —
I -а, с. 1》 Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Монохроматичне світло — електромагнітне випромінювання однієї певної частоти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
світло —
СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М.
Словник української мови у 20 томах
-
світло —
Світло для тих, що мають очі і хотять бачити. Правду бачить лише той, хто хоче цього. Скільки свічки, стільки й світла. Який чоловік, така й його правда. Світло, чим вище стоїть, тим дальше його видно. Фізичний закон. Темрява перед світлом мусить уступити. Фізичний закон. Правда поборе брехню.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
світло —
Електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від бл. 0,4 мкм до бл. 0,76 мкм, яке викликає у людини зорові відчуття; до с. зараховують також ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання; у деяких фізич. явищах (напр.
Універсальний словник-енциклопедія
-
світло —
ба́чити / поба́чити сві́тло ра́мпи. Бути поставленим на сцені театру (про виставу). Відома п’єса (“За двома зайцями”) не один раз бачила світло рампи (З газети)...
Фразеологічний словник української мови
-
світло —
СВІ́ТЛО (промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом), ОСВІ́ТЛЕННЯ, СЯ́ЙВО, СВІТ розм., ОСЯ́ННЯ заст., ЯСА́ заст., поет., ПО́СВІТ діал., ПО́СВІТА діал., ЛЮМІНЕСЦЕ́НЦІЯ спец.
Словник синонімів української мови
-
світло —
СВІ́ТЛО¹, а, с. 1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
світло —
I. Світло, -ла с. 1) Свѣтъ, освѣщеніе. Без світла лічать бариші. Шевч. Над вечір, як вже світло засвітили. Стор. МПр. 35. 2) Матеріалъ для освѣщенія. Світла не стало, треба купити. --------------- II. Світло нар. Свѣтло, ясно. ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28.
Словник української мови Грінченка