Значення в інших словниках
-
секреція —
секре́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
секреція —
I -ї, ж., фізіол. Утворення й виділення залозами особливих речовин, необхідних для життєдіяльності організму. II -ї, ж., геол. Мінеральне утворення, що виникло в результаті заповнення порожнини в гірській породі кристалічною або колоїдною речовиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
секреція —
(мед.) витеч, витека
Словник чужослів Павло Штепа
-
секреція —
СЕКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Утворення й виділення залозами особливих речовин, необхідних для життєдіяльності організму. Сік квашених помідорів є потужним збудником шлункової секреції (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
секреція —
секре́ція (лат. secretio – відокремлення) процес утворення й виділення залозами людини та більшості тварин специфічних продуктів – секретів (2) та інкретів (гормонів), необхідних для життєдіяльності організму або для підтримання виду.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
секреція —
Утворення в організмі тварин і людини, переважно в залозах, різноманітних необхідних для життя субстанцій; внутрішня с. — виділення гормонів у кров, лімфу і тканинні рідини; зовнішня с. — виділення на поверхню тіла або слизових оболонок, напр.
Універсальний словник-енциклопедія
-
секреція —
СЕКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл. Утворення й виділення залозами особливих речовин, необхідних для життєдіяльності організму. Сік квашених помідорів є потужним збудником шлункової секреції (Мед.
Словник української мови в 11 томах