семеро

Се́меро, -рох, -ром, -рома

Значення в інших словниках

1. семеро — се́меро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
2. семеро — Сімох, числ. збірн. Вж. зі сл.: звірів, коней, обідів, собак, перекупок, дітей, людей. Семеро одного не ждуть (прислів’я). Пор. двоє.  Літературне слововживання
3. семеро — [семеиро] с'імох, д. с'імом, ор. с'імома, м. (y) с'імох  Орфоепічний словник української мови
4. семеро — сімох, числ. кільк., збірн. Сім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. семеро — СЕ́МЕРО, сімо́х, числ. кільк., збірн. Сім (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).  Словник української мови у 20 томах
6. семеро — СЕ́МЕРО, сімо́х, числ. кільк. Збірн. до сім. Один із сошкою, семеро з ложкою (Укр.. присл.., 1963, 69); Недалеко від свого села її перестріло семеро хворих людей (Стельмах, І, 1962, 576); Бабця робила суворе лице й буркотіла...  Словник української мови в 11 томах
7. семеро — Семеро числ. Семеро. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 14 7.  Словник української мови Грінченка