семиліток —
семилі́ток іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
семиліток —
-тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
семиліток —
СЕМИЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку. В тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Т. Шевченко); Марта за думками хитає головою, а її найменша дочка – семиліток Варка грається з дітворою коло сусіднього двору (Г.
Словник української мови у 20 томах
семиліток —
СЕМИЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дитина семирічного віку. В тім селі вдова жила, А у вдови дочка була І син семиліток (Шевч., II, 1953, 49); Марта за думками хитає головою...
Словник української мови в 11 томах
семиліток —
Семиліток, -тка об. Имѣющій или имѣющая семь лѣтъ. Грин. II. 269, 344. Найменший брат семиліток. Чуб. II. 167. Мати вмерла, я семилітком зосталась. Г. Барв. 462. Оженивсь я у петрівку та взяв дівку семилітку. Грин. III. 313.
Словник української мови Грінченка