середник

Сере́дник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. середник — сере́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. середник — -а, ч., спец. 1》 Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. 2》 Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях. 3》 Пробіл між колонками тексту в газеті, журналі, книжці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. середник — Засіб, ярміс, спромога  Словник чужослів Павло Штепа
4. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. середник — сере́дник 1. прийом, спосіб (ст): Між іншими середниками, які подає нам св. Віра, приходить і цей на думку: читати героїчні подвиги св. Мучеників і наслідувати їхню посвяту (Шептицький)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (Укр. золотарство.., 1970, 95).  Словник української мови в 11 томах
7. середник — Те саме, що і перечка.  Архітектура і монументальне мистецтво