середник

Сере́дник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. середник — сере́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. середник — -а, ч., спец. 1》 Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. 2》 Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях. 3》 Пробіл між колонками тексту в газеті, журналі, книжці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. середник — Засіб, ярміс, спромога Словник чужослів Павло Штепа
  4. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. середник — сере́дник 1. прийом, спосіб (ст): Між іншими середниками, які подає нам св. Віра, приходить і цей на думку: читати героїчні подвиги св. Мучеників і наслідувати їхню посвяту (Шептицький)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (Укр. золотарство.., 1970, 95). Словник української мови в 11 томах
  7. середник — Те саме, що і перечка. Архітектура і монументальне мистецтво