середник

Значення в інших словниках

1. середник — -а, ч., спец. 1》 Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. 2》 Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях. 3》 Пробіл між колонками тексту в газеті, журналі, книжці. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. середник — Засіб, ярміс, спромога Словник чужослів Павло Штепа
3. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
4. середник — сере́дник 1. прийом, спосіб (ст): Між іншими середниками, які подає нам св. Віра, приходить і цей на думку: читати героїчні подвиги св. Мучеників і наслідувати їхню посвяту (Шептицький)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. середник — Сере́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (Укр. золотарство.., 1970, 95). Словник української мови в 11 томах
7. середник — Те саме, що і перечка. Архітектура і монументальне мистецтво