середник
сере́дник
-а, ч., спец.
1》 Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь.
2》 Середній поперечний брусок у віконній рамі або дверях.
3》 Пробіл між колонками тексту в газеті, журналі, книжці.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- середник — сере́дник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- середник — Засіб, ярміс, спромога Словник чужослів Павло Штепа
- середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- середник — сере́дник 1. прийом, спосіб (ст): Між іншими середниками, які подає нам св. Віра, приходить і цей на думку: читати героїчні подвиги св. Мучеників і наслідувати їхню посвяту (Шептицький)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- середник — Сере́дник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- середник — СЕРЕ́ДНИК, а, ч., спец. 1. Назва якого-небудь предмета, розташованого в центрі чого-небудь. Складається [срібний медальйон] з двох восьмикутних бляшок, в центрі яких підняті середники, також восьмикутної форми (Укр. золотарство.., 1970, 95). Словник української мови в 11 томах
- середник — Те саме, що і перечка. Архітектура і монументальне мистецтво