сидіння

Сиді́ння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. сидіння — сиді́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сидіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сидіти 1-7). 2》 Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сидіння — 1. сидження, сидня, сидні, сідалка, сідавка, див. скамниця 2. це дія  Словник чужослів Павло Штепа
4. сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Григорій Тютюнник); Оте сидіння в редакції цілий день – дратує мене без кінця (М.  Словник української мови у 20 томах
5. сидіння — СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм.  Словник синонімів української мови
6. сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1964, 86); Оте сидіння в редакції цілий день — дратує мене без кінця (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах