Орфографічний словник української мови

сидіння

сиді́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сидіння — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. сидіти 1-7). 2》 Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сидіння — 1. сидження, сидня, сидні, сідалка, сідавка, див. скамниця 2. це дія  Словник чужослів Павло Штепа
  3. сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1–7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Григорій Тютюнник); Оте сидіння в редакції цілий день – дратує мене без кінця (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. сидіння — СИДІ́ННЯ (дія і стан), СИ́ДЖЕННЯ, СИДНЯ́ розм., СИ́ДЯЧКА розм.  Словник синонімів української мови
  5. сидіння — Сиді́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сидіння — СИДІ́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. сиді́ти 1 — 7. Оксен також мружився від сліпучого сонця і розминав затерплі від довгого сидіння ноги (Тют., Вир, 1964, 86); Оте сидіння в редакції цілий день — дратує мене без кінця (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах