Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сизокрилий

Сизокри́лий, -ла, -ле

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сизокрилий — сизокри́лий прикметник нар.-поет.  Орфографічний словник української мови
  2. сизокрилий — рідше сизокрил, -а, -е, нар.-поет. 1》 Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). || у знач. ім. сизокрилий, -лого, ч., сизокрила, -лої, ж. Птах із сизими крилами. 2》 у сполуч. з ім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сизокрилий — СИЗОКРИ́ЛИЙ, рідше СИЗОКРИ́Л, а, е, нар.-поет. 1. Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). Сивий голуб, сизокрилий, – Голубка сивіша...  Словник української мови у 20 томах
  4. сизокрилий — СИЗОКРИ́ЛИЙ, рідше СИЗОКРИ́Л, а, е, нар.-поет. 1. Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). Сивий голуб, сизокрилий, — Голубка сивіша… (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах