сизокрилий

сизокри́лий

рідше сизокрил, -а, -е, нар.-поет.

1》 Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.).

|| у знач. ім. сизокрилий, -лого, ч., сизокрила, -лої, ж. Птах із сизими крилами.

2》 у сполуч. з ім. голуб, голубка, орел і т. ін. Уживається при ласкавому звертанні до кого-небудь.

|| у знач. ім. сизокрилий, -лого, ч.; сизокрила, -лої, ж. Ласкаве найменування людини.

Значення в інших словниках

1. сизокрилий — сизокри́лий прикметник нар.-поет.  Орфографічний словник української мови
2. сизокрилий — СИЗОКРИ́ЛИЙ, рідше СИЗОКРИ́Л, а, е, нар.-поет. 1. Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). Сивий голуб, сизокрилий, – Голубка сивіша...  Словник української мови у 20 томах
3. сизокрилий — Сизокри́лий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сизокрилий — СИЗОКРИ́ЛИЙ, рідше СИЗОКРИ́Л, а, е, нар.-поет. 1. Який має сизі крила; із сизими крилами (уживається здебільшого як постійний епітет до голуба, орла і т. ін.). Сивий голуб, сизокрилий, — Голубка сивіша… (Укр.. лір.  Словник української мови в 11 томах