синтезувати

Синтезува́ти, -зу́ю, -зу́єш

Значення в інших словниках

1. синтезувати — синтезува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. синтезувати — Робити синтезу <�синтез>, сполучати, поєднувати, (образ) узагальнювати; (білки) одержувати, утворювати.  Словник синонімів Караванського
3. синтезувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Здійснювати синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. 2》 хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. синтезувати — СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Схвильований розум її був не в стані синтезувати, зважувати якісь висновки (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. синтезувати — СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Генеральна лінія дальшого розвитку, яку намічає найвищий орган нашої партії на чергове п’ятиріччя, синтезує волю і розум усієї партії...  Словник української мови в 11 томах