синтезувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Здійснювати синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. 2》 хім. Одержувати, утворювати шляхом синтезу (у 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
синтезувати —
СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Схвильований розум її був не в стані синтезувати, зважувати якісь висновки (Г.
Словник української мови у 20 томах
синтезувати —
Синтезува́ти, -зу́ю, -зу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
синтезувати —
СИНТЕЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Робити синтез (у 1, 3 знач.); узагальнювати, сполучати. Генеральна лінія дальшого розвитку, яку намічає найвищий орган нашої партії на чергове п’ятиріччя, синтезує волю і розум усієї партії...
Словник української мови в 11 томах