Значення в інших словниках
-
скельний —
ске́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
скельний —
-а, -е. 1》 Прикм. до скеля. || Який виникає у скелі, утворюється в скелі чи скелею (скелями). Скельна печера. || рідко. Вкритий скелями, зі скелями. || Який живе або росте серед скель на скелях. Скельний дуб бот.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скельний —
СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало... Скельна вершина огнем золотилась (Я. Щоголів); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (А.
Словник української мови у 20 томах
-
скельний —
КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З.
Словник синонімів української мови
-
скельний —
СКЕ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ске́ля. Весело сонце на сході вставало… Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304); Василько знав: як перейти скельне каміння, там буде долинка (Турч., Зорі..
Словник української мови в 11 томах
-
скельний —
Скельний, -а, -е Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Словник української мови Грінченка