скобель

Ско́бель, ско́бля, -блеві; ско́блі, -лів

Значення в інших словниках

1. скобель — ско́бель 1 іменник чоловічого роду струг ско́бель 2 іменник чоловічого роду пробій  Орфографічний словник української мови
2. скобель — I -я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок тощо. II -бля, ч., тех. Металева дужка з гострими кінцями, що забивається у двері, кришку і т. ін. для навішування замка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скобель — СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (О.  Словник української мови у 20 томах
4. скобель — СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (Донч.  Словник української мови в 11 томах
5. скобель — Ско́бель, -бля м. Пробой.  Словник української мови Грінченка