Значення в інших словниках
-
скобель —
ско́бель 1 іменник чоловічого роду струг ско́бель 2 іменник чоловічого роду пробій
Орфографічний словник української мови
-
скобель —
I -я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок тощо. II -бля, ч., тех. Металева дужка з гострими кінцями, що забивається у двері, кришку і т. ін. для навішування замка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скобель —
СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (О.
Словник української мови у 20 томах
-
скобель —
Ско́бель, ско́бля, -блеві; ско́блі, -лів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скобель —
СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (Донч.
Словник української мови в 11 томах