скобель

Ско́бель, ско́бля, -блеві; ско́блі, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скобель — ско́бель 1 іменник чоловічого роду струг ско́бель 2 іменник чоловічого роду пробій Орфографічний словник української мови
  2. скобель — I -я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок тощо. II -бля, ч., тех. Металева дужка з гострими кінцями, що забивається у двері, кришку і т. ін. для навішування замка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скобель — СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (О. Словник української мови у 20 томах
  4. скобель — СКО́БЕЛЬ¹, я, ч. Інструмент у вигляді ножа з двома ручками на кінцях для знімання кори, обстругування колод, дощок і т. ін. З того часу, як заприятелював він з Ромком, знову почали частенько бачити діда то з пилкою, то з скобелем (Донч. Словник української мови в 11 томах
  5. скобель — Ско́бель, -бля м. Пробой. Словник української мови Грінченка