слідити

Сліди́ти, -джу́, -ди́ш, -дя́ть

Значення в інших словниках

1. слідити — сліди́ти 1 дієслово недоконаного виду іти слідом рідко сліди́ти 2 дієслово недоконаного виду залишати сліди  Орфографічний словник української мови
2. слідити — див. стежити  Словник синонімів Вусика
3. слідити — I сліджу, слідиш, недок. 1》 за ким – чим, заст. кого, що. Іти слідом за ким-небудь. || Переслідувати кого-, що-небудь, намагаючись наздогнати, захопити. 2》 за ким – чим, заст. кого, що і з підрядним реченням, розм. Те саме, що слідкувати 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. слідити — 1. дивитися, додивлятися, додивитися, пододивлятися, подивлятися, подивитися, придивлятися, придивитися, попридивлятися, удивлятися, удивитися, повдивлятися, доглядати, догледіти, доглянути, подоглядати, заглядати, заглянути, позаглядати, наглядати...  Словник чужослів Павло Штепа
5. слідити — СЛІДИ́ТИ¹, сліджу́, слі́диш, недок. 1. за ким – чим, заст., кого, що. Іти слідом за ким-небудь. За нею ходив гречний молодець, Слідив – прослідив аж до світлоньки (П. Чубинський); // заст., кого, що.  Словник української мови у 20 томах
6. слідити — СТЕ́ЖИТИ (здійснювати нагляд за ким-, чим-небудь, виявляючи, з'ясовуючи щось, викриваючи когось з метою упіймати і т. ін.), ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ПРОСТЕ́ЖУВАТИ, СЛІДКУВА́ТИ, НАГЛЯДА́ТИ, НАЗИРА́ТИ, ПОЗИРА́ТИ, ПІДГЛЯДА́ТИ, ПИЛЬНУВА́ТИ, ЧАТУВА́ТИ, ПОЛЮВА́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. слідити — СЛІДИ́ТИ¹, сліджу́, слі́диш, недок. 1. за ким-чим, заст. кого, що. Іти слідом за ким-небудь. За нею ходив гречний молодець, Слідив — прослідив аж до світлоньки (Чуб., III, 1872, 315); // Переслідувати кого-, що-небудь, намагаючись наздогнати, захопити.  Словник української мови в 11 томах
8. слідити — Сліди́ти, -джу́, -диш гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. Канев. у. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315.  Словник української мови Грінченка