слідити
сліди́ти
I сліджу, слідиш, недок.
1》 за ким – чим, заст. кого, що. Іти слідом за ким-небудь.
|| Переслідувати кого-, що-небудь, намагаючись наздогнати, захопити.
2》 за ким – чим, заст. кого, що і з підрядним реченням, розм. Те саме, що слідкувати 3).
3》 за чим, зі спол. щоб, розм. Те саме, що слідкувати 2).
4》 за ким – чим, заст. кого, що, зі спол. як, що, часто зі сл. очима, розм. Те саме, що слідкувати 1).
5》 що і без додатка, заст. Слідкувати (у 4 знач.).
6》 кого і без додатка, заст. Шукаючи, нападати на слід (перев. звіра).
II сліджу, слідиш, недок.
Залишати брудні сліди на чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови