Значення в інших словниках
-
сліпучий —
сліпу́чий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
сліпучий —
Яскравий, жаристий, ок. засліпущий, сов. засліплюючий; (сніг) білим-білий; (- красу) разючий, променистий, розкішний; (усміх) чарівний, чарівливий.
Словник синонімів Караванського
-
сліпучий —
див. світлий; яскравий
Словник синонімів Вусика
-
сліпучий —
-а, -е. 1》 Який сліпить очі (про сонце, світло, блиск і т. ін.). || Який засліплює очі, заважаючи добре бачити, дивитися (про сніг, дощ, пісок і т. ін.). || Надзвичайно яскравий. || Надзвичайно чистий (про щось біле). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сліпучий —
СЛІПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який сліпить очі (про сонце, світло, блиск і т. ін.). Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах (М. Коцюбинський); Під сліпучим сонцем сяяли безкраї сніги (І.
Словник української мови у 20 томах
-
сліпучий —
ЕФЕ́КТНИЙ (про зовнішність, людину — який звертає на себе увагу, який впадає в очі), ЯСКРА́ВИЙ, СЛІПУ́ЧИЙ, БЛИСКУ́ЧИЙ. Матрос Карпо.. закохався у вдову. Багато енергії, неприємностей, нещастя коштувала йому ця молода, ефектна вдова (Ю.
Словник синонімів української мови
-
сліпучий —
СЛІПУ́ЧИЙ, а, е. 1. Який сліпить очі (про сонце, світло, блиск і т. ін.). Сліпуче сонце осявало струнку постать татарки, грало на рудих, свіжопофарбованих косах (Коцюб., І, 1955, 285); Під сліпучим сонцем сяяли безкраї сніги (Багмут, Служу Рад.
Словник української мови в 11 томах