сліпучий
сліпу́чий
-а, -е.
1》 Який сліпить очі (про сонце, світло, блиск і т. ін.).
|| Який засліплює очі, заважаючи добре бачити, дивитися (про сніг, дощ, пісок і т. ін.).
|| Надзвичайно яскравий.
|| Надзвичайно чистий (про щось біле).
2》 перен. Чудовий, прекрасний; який справляє велике враження (про зовнішність, красу).
|| Який приваблює, чарує; надзвичайно приємний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови