Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сліпуче

Сліпу́че, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сліпуче — сліпу́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. сліпуче — Присл. до сліпучий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сліпуче — СЛІПУ́ЧЕ. Присл. до сліпу́чий 1. Ранкове сонце сліпуче сяяло просто в очі Семенові (Л. Смілянський); Сліпуче мигнула довга, схожа на спис блискавка, вдарила синім вістрям у гору, що зеленіла між двох будинків (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. сліпуче — СЛІПУ́ЧЕ. Присл. до сліпу́чий 1. Ранкове сонце сліпуче сяяло просто в очі Семенові (Сміл., Зустрічі, 1936, 24); Сліпуче мигнула довга, схожа на спис блискавка, вдарила синім вістрям у гору, що зеленіла між двох будинків (Мушк., День..  Словник української мови в 11 томах